Міжнародний індекс податкової конкурентоспроможності 2024: світові тенденції та одинадцята перемога Естонії

Одинадцятий рік поспіль Естонія очолила щойно опублікований Міжнародний індекс податкової конкурентоспроможності 2024 року (ITCI), зберігши статус найконкурентоспроможнішої податкової системи в OECD. Лідерство Естонії значною мірою зумовлене її унікальною моделлю оподаткування лише розподіленого прибутку.

У виданні 2024 року, оприлюдненому Tax Foundation у жовтні, Естонія знову отримала 100 зі 100 балів. Нижче розглянемо, як формується рейтинг, які країни змінили позиції у 2024 році, що оцінюють п’ять категорій — і чому естонське податкове законодавство й надалі очолює податковий рейтинг OECD.

Як працює ITCI: 40 показників у п’яти категоріях

Щороку Міжнародний індекс податкової конкурентоспроможності оцінює, наскільки податкові системи країн Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) сприяють економічному зростанню та інвестиціям, а також наскільки нейтральними вони є щодо різних видів господарської діяльності.

38 країн OECD порівнюють за більш ніж 40 показниками в п’яти основних категоріях:

• податок на прибуток підприємств;
• податок на доходи фізичних осіб;
• податки на споживання;
• податки на майно;
• транскордонні податкові правила.

Індекс покликаний виокремити країни з ефективними й прозорими податковими системами, які можуть забезпечувати достатні надходження для державних потреб, створюючи водночас найменше перешкод для економічної діяльності. Оцінювання ґрунтується на двох принципах: конкурентоспроможності (низькі граничні ставки для мобільного капіталу) та нейтральності (надходження з найменшими викривленнями й найменшою кількістю цільових пільг).

Результати 2024 року: Естонія перша одинадцятий рік

Серед 38 держав-членів OECD Естонія посідає перше місце у 2024 році одинадцятий раз поспіль із бездоганним результатом 100 балів — за словами Tax Foundation, це найкраще податкове законодавство в OECD. За нею йдуть Латвія, Нова Зеландія, Швейцарія та Литва. Колумбія залишається внизу рейтингу; до нижньої частини Індексу також належать Італія, Франція, Португалія та Ісландія.

Закономірність у нижній частині рейтингу очевидна: усі п’ять найнижче оцінених країн мають сукупні ставки корпоративного податку, вищі за середній показник OECD, і більшість із них поєднують це з багаторівневими податками на майно та капітал або численними звільненнями й податковими кредитами, які ускладнюють систему, не збільшуючи надходжень.

Ключові зміни та тенденції у 2024 році

У 2024 році багато країн OECD внесли зміни до податкових систем, і ITCI 2024 відобразив їх у нових позиціях податкового рейтингу. Деякі країни покращили становище, зменшивши податкове навантаження та спростивши правила; інші втратили позиції через вищі ставки й складніші податкові механізми.

Ці зміни показують, що навіть помірні коригування можуть істотно вплинути на привабливість країни для бізнесу та інвесторів. Успішні реформи, як у Німеччині та Сполучених Штатах, свідчать, що гнучкість і пристосування до світових тенденцій здатні покращити позиції в рейтингу. Водночас підвищення ставок і скасування пільг — як у Чеській Республіці та Словенії — призводять до зниження податкової конкурентоспроможності.

Корпоративне оподаткування: ставка, відшкодування витрат і складність

Оцінюючи корпоративне оподаткування, Індекс враховує як номінальну ставку корпоративного податку, так і якість механізмів відшкодування витрат (наскільки швидко й повно компанії можуть відрахувати капітальні інвестиції). Також беруться до уваги спеціальні пільги та складність системи, зокрема патентні режими, стимули R&D, податки на цифрові послуги, кілька податкових ставок і надбавки.

Податки на прибуток підприємств часто називають одним із найвпливовіших чинників рівня інвестицій та економічного зростання. Аналіз OECD показує, що корпоративні податки найбільше стримують зростання, податки на доходи фізичних осіб мають помірний негативний вплив, а податки на майно — найменший.

Де в OECD найвищі ставки корпоративного податку?

У країнах OECD середня сукупна ставка корпоративного податку становить 23.9%. Найвища вона в Колумбії (35%), а найнижча — в Угорщині (9%), далі йдуть Ірландія (12.5%) і Литва (15%). До інших країн із помітно високими ставками належать Португалія (31.5%), а також Австралія, Коста-Рика та Мексика — по 30%.

Корпоративний бал Естонії примітний тим, що його забезпечує не сама ставка: за ставки 20% країна посідає лише шосте місце за цим підпоказником, поступаючись п’яти країнам із нижчими номінальними ставками. Естонію на друге місце в корпоративній категорії (відразу після Латвії) піднімає повне відшкодування витрат: оскільки податок застосовується лише до розподіленого прибутку, кожне євро інвестицій фактично відраховується повністю, а патентний режим, субсидії R&D чи податок на цифрові послуги не ускладнюють картину.

Податки для фізичних осіб: ставки, прогресивність і подвійне оподаткування

Під час оцінювання податків на доходи фізичних осіб Індекс вимірює:

• ставки на трудові доходи;
• прогресивність (зокрема поріг доходу, з якого застосовується найвища ставка);
• співвідношення граничних і середніх податкових ставок;
• складність (надбавки, соціальні внески тощо);
• оподаткування дивідендів і приросту капіталу, тобто ступінь подвійного оподаткування корпоративних доходів.

Високі граничні ставки зазвичай створюють більше викривлень. У звіті зазначено, що сукупна найвища гранична ставка в Словенії сягає 67.5%, тоді як в Естонії вона становить лише 21.6%. Важливо також враховувати рівень доходу, з якого застосовується найвища ставка, і те, як загальна податкова політика заохочує або обмежує додаткову працю. Щодо подвійного оподаткування, Ірландія має найвищу в OECD особисту ставку податку на дивіденди (51%), тоді як в Естонії та Латвії вона становить 0%, бо прибуток оподатковується один раз — на корпоративному рівні.

Податки на споживання, майно та транскордонні операції

Три інші категорії мають меншу вагу для зростання, але часто визначають місце в середині рейтингу: широка база ПДВ, податок на майно лише із землі або чіткий територіальний режим можуть підняти країну на кілька позицій.

Податки на споживання: ставка та база ПДВ

Податок на додану вартість (ПДВ) є одним із найстабільніших джерел державних надходжень. Ключовими чинниками є ставка ПДВ (у OECD вона варіюється від однозначних значень до 27%, у середньому 19.1%) і ширина податкової бази (частка кінцевого споживання, що фактично оподатковується). Що ширша база, то менше викривлень. Нова Зеландія має одну з найширших баз ПДВ і відносно низьку ставку (15%), тому отримує високий бал у цій категорії. Натомість Італія застосовує ставку ПДВ 22% до однієї з найвужчих баз, що знижує її результат.

Податки на майно: лише земля чи повна вартість?

Ця категорія охоплює податки на майно — спосіб визначення бази податку на нерухомість (земля, будівлі чи повна вартість майна), а також податки на спадщину, дарування, багатство та фінансові операції.

Системи, що оподатковують лише землю (як в Естонії) та не встановлюють додаткових податків на капітал, є нейтральнішими. У країнах із кількома майновими зборами (як-от Італія та Колумбія) сукупний тягар на активи вищий, що знижує податкову конкурентоспроможність усієї системи.

Територіальний принцип: ключ до високої конкурентоспроможності

Транскордонні податкові правила також впливають на рейтинг конкурентоспроможності країни. Ключові аспекти включають підхід до оподаткування доходів із закордонних джерел (глобальний або територіальний), ставки податку у джерела на дивіденди, проценти та роялті, обсяг податкових угод і правила протидії ухиленню від оподаткування. Країни з територіальним підходом і низькими або нульовими ставками податку у джерела зазвичай отримують вищі бали. Додаткові надбавки та вимоги глобального мінімального податку ускладнюють систему, а запровадження правил Pillar Two (зокрема внутрішніх додаткових податків) тепер також впливає на рейтинг.

Неоподатковуване реінвестування: секрет успіху Естонії

Згідно зі звітом за 2024 рік, Естонія зберігає перше місце завдяки устрою своєї податкової системи, передусім підходу до корпоративного оподаткування, за якого реінвестований прибуток звільнений від податку на прибуток. За естонською податковою системою податок на прибуток підприємств справляється лише тоді, коли прибуток фактично розподіляється як дивіденди; нерозподілений і реінвестований прибуток не оподатковується. Ідеальний бал пояснюють чотири характеристики:

Завдяки цим характеристикам Естонія досягає видатних результатів у корпоративному оподаткуванні, податках для фізичних осіб і податках на майно: перше місце в категорії майна, друге — у корпоративних та особистих податках, дев’яте — за транскордонними правилами. Її найслабша категорія — податки на споживання (18-те місце), де стандартна ставка ПДВ 22% вища за середню в OECD. Навіть за зміни міжнародних податкових правил, зокрема через запровадження глобальних мінімальних податків, Естонія залишається однією з найпривабливіших юрисдикцій для бізнесу й інвестицій.

Простота й прозорість: ключ до успіху в ITCI

Приклад Естонії є орієнтиром для країн, що прагнуть реформувати корпоративне та особисте оподаткування. Латвія (2-ге місце) вже запровадила подібний податок на розподілений прибуток. Досвід країн-лідерів — Естонії, Латвії, Нової Зеландії та Швейцарії — підкреслює, що важливими є не лише низькі номінальні ставки, а й прості та прозорі податкові структури.

Для бізнесу та інвесторів, які оцінюють юрисдикції, рейтинг податкової конкурентоспроможності Tax Foundation дає цінне уявлення про довгострокові витрати й регуляторні ризики. У цьому контексті Естонія залишається найконкурентоспроможнішою податковою юрисдикцією в OECD для інвесторів, значною мірою завдяки своїй нетрадиційній, але надзвичайно ефективній моделі корпоративного оподаткування.

Eesti Firma надає юридичні та консалтингові послуги компаніям, що працюють на різних ринках, зокрема у сфері цифрових активів. Ми консультуємо з усіх питань, пов’язаних із податковими системами Естонії та Литви й чинним регулюванням ЄС: від реєстрації компанії в Естонії до постійного бухгалтерського та податкового супроводу.

Надіслати запит

Поширені запитання