Чи є Естонія офшорною податковою гаванню?

Естонію часто згадують у розмовах про сприятливі податкові режими. Завдяки інноваційній політиці нульового корпоративного податку на реінвестований прибуток і передовому цифровому бізнес-середовищу ця невелика балтійська країна привабила підприємців з усього світу, які прагнуть відкрити тут бізнес. Понад десять років поспіль Tax Foundation навіть визнає Естонію країною номер один за конкурентоспроможністю податкової системи. Але чи означає це, що Естонія є «податковою гаванню»?

Термін податкова гавань викликає образи тропічних островів на кшталт Кайманових островів або Панами, де заможні люди приховують гроші на таємних офшорних рахунках. У цій статті ми визначимо, що таке податкова гавань (і що означає офшорна юрисдикція), порівняємо Естонію з класичними податковими гаванями за рівнем прозорості, регулювання та оподаткування, а також розглянемо головні переваги Естонії.

Мета — неупереджено визначити, чи відповідає Естонія визначенню податкової гавані, чи це просто конкурентоспроможне й прозоре податкове середовище.

Що таке податкова гавань?

Простими словами, податкова гавань — це країна (або юрисдикція), яка пропонує іноземним фізичним особам і компаніям надзвичайно низькі або нульові податкові зобов’язання, зазвичай у поєднанні із законами, що захищають фінансову інформацію від інших органів влади. Важливо, що податкові гавані зазвичай також забезпечують високий рівень секретності або недостатню прозорість. Інакше кажучи, вони не лише мають низькі податки, а й непрозоре регулювання, яке може сприяти приховуванню активів або доходів від податкових органів. Така секретність може передбачати анонімні банківські рахунки, закриті реєстри компаній або м’які правила розкриття інформації.

Термін офшорна юрисдикція часто вживають у тому самому контексті, що й «податкова гавань». Фактично поняття «офшорна юрисдикція», «офшорний фінансовий центр» і «податкова гавань» іноді використовують як взаємозамінні.

Де розташовані найвідоміші офшори світу?

Класичними прикладами податкових гаваней є, зокрема, Кайманові острови, Бермудські острови, Британські Віргінські острови та Панама. Ці юрисдикції давно відомі нульовими або дуже низькими податками (особливо для іноземних резидентів чи офшорних компаній), а також політикою залучення міжнародного капіталу завдяки обіцянкам конфіденційності. Наприклад, багато таких гаваней не стягують податки з різних видів доходу. На Кайманових островах корпорації взагалі не сплачують податку на прибуток підприємств, приріст капіталу чи фонд оплати праці. У деяких випадках за адресою однієї будівлі можуть бути зареєстровані тисячі компаній-оболонок, що підкреслює суто формальний характер багатьох юридичних осіб у таких юрисдикціях.

Важливо зазначити, що використання податкової гавані не обов’язково є незаконним саме по собі: фізичні особи та компанії можуть законно спрямовувати прибутки через такі юрисдикції, щоб зменшити податкове навантаження. Однак існує значний потенціал для зловживань. Через поєднання низьких податків і секретності податкові гавані часто пов’язують з агресивними схемами уникнення оподаткування або навіть ухиленням від сплати податків і відмиванням грошей. Це спричинило посилення міжнародного тиску з боку таких організацій, як OECD та ЄС, з метою протидії найбільш шкідливим практикам податкових гаваней.

Порівняння Естонії з класичними офшорами

На перший погляд Естонія має одну спільну привабливу рису з відомими податковими гаванями: надзвичайно низьке оподаткування корпоративного прибутку (а саме ставку 0% на нерозподілений прибуток компаній). Через цю особливість Естонію іноді називають «раєм для стартапів» або замислюються, чи не є вона новим різновидом європейської податкової гавані.

Однак порівняння Естонії з класичними податковими гаванями на кшталт Кайманових островів, Бермудських островів або Панами за ключовими чинниками — прозорістю, корпоративним регулюванням і режимом оподаткування — виявляє суттєві відмінності.

Класична податкова гавань і Естонія

Стислий огляд відмінностей Естонії від традиційних офшорних юрисдикцій.

Прозорість

Традиційні податкові гавані часто асоціюються із суворою секретністю. Наприклад, у Панамі історично діяли жорсткі закони про банківську таємницю, через які панамські банки не могли безперешкодно передавати інформацію про власників рахунків, що допомагало клієнтам зберігати анонімність. Так само багато офшорних гаваней дають змогу приховувати справжніх власників компаній (бенефіціарних власників) за номінальними директорами, трастами або акціями на пред’явника. У крайніх випадках в одній офісній будівлі в такій юрисдикції можуть формально розміщуватися десятки тисяч компаній. У відомому звіті США за 2008 рік згадувалася одна будівля на Кайманових островах, за адресою якої було зареєстровано 18 857 компаній. Це демонструє, наскільки непрозорими й відірваними від реальної економічної діяльності можуть бути такі структури.

Натомість система Естонії є дуже прозорою. Естонія веде публічний реєстр підприємств, у якому інформація про власників і директорів компаній є відкритою та доступною. Країна також активно бере участь у міжнародному обміні інформацією: Естонія обмінюється податковими даними з понад 100 юрисдикціями в межах угод OECD. Загальний рівень фінансової секретності в Естонії мінімальний, і вона не належить до юрисдикцій, які міжнародні наглядові організації вважають значними осередками фінансової непрозорості. Отже, приховати гроші в Естонії так, як це можливо в традиційній закритій гавані, не вдасться. Фінанси естонської компанії є «відкритими» для регуляторів, що є цілковитою протилежністю банківській таємниці та непрозорості, характерним для податкових гаваней.

Корпоративне регулювання

Класичні офшорні гавані зазвичай висувають дуже м’які корпоративні вимоги до компаній-нерезидентів. У багатьох із них немає вимог щодо місцевої економічної присутності: часто не потрібні місцеві працівники чи офіси, а достатньо місцевого реєстраційного агента та абонентської скриньки. Вимоги до фінансової звітності та бухгалтерського обліку для офшорних юридичних осіб мінімальні або взагалі відсутні. Це може призводити до появи того, що ЄС називає «фіктивним резидентством», — компаній, зареєстрованих у певному місці без реальної діяльності чи присутності там виключно з податковою метою. Наприклад, офшорна міжнародна комерційна компанія в деяких карибських юрисдикціях може не подавати річну фінансову звітність або не проходити аудит, якщо вона не веде місцевої діяльності.

Естонія, зі свого боку, попри дуже сприятливе для бізнесу середовище, все ж забезпечує дотримання стандартних правил корпоративного управління та звітності, яких очікують від країни ЄС. Зареєстровані в Естонії компанії, зокрема ті, що належать е-резидентам, повинні належним чином вести бухгалтерський облік і подавати річні звіти естонським органам влади. Фактично кожна естонська компанія за законом зобов’язана подавати річний звіт за кожен фінансовий рік — у будь-якому разі, навіть якщо компанія не вела діяльності або не мала обороту. Класичні офшорні гавані зазвичай такого обов’язку не встановлюють. Членство Естонії в Європейському Союзі означає, що вона дотримується спільних стандартів корпоративної прозорості та регулювання. На відміну від типової податкової гавані, Естонія вимагає від компаній прозорості та належного бухгалтерського обліку: тут не можна просто створити формальну компанію, а потім ігнорувати нормативні вимоги. Це позитивно позначається на репутації країни в міжнародних рейтингах: її вважають законослухняним бізнес-середовищем із низьким рівнем корупції, а не диким заходом для сумнівних компаній-оболонок. Підприємець може швидко й відносно недорого зареєструвати компанію в Естонії, однак йому все одно доведеться дотримуватися правил — наприклад, подавати річну фінансову звітність і своєчасно сплачувати податки — як і в будь-якій належно регульованій економіці.

Режим оподаткування

Найбільша відмінність полягає в тому, як оподатковується дохід. Традиційні податкові гавані зазвичай пропонують відверто нульові або майже нульові податки на певні види доходу, особливо для іноземців. Наприклад, на Кайманових островах прибуток компаній узагалі не оподатковується корпоративним податком: кайманська компанія може отримувати необмежений прибуток і не сплачувати місцевий корпоративний податок. Аналогічно, територіальна податкова система Панами означає, що якщо весь дохід компанії отримано за кордоном, Панама його взагалі не оподатковуватиме — така офшорна компанія фактично сплачує 0% податку на дохід з іноземних джерел. На Бермудських островах також немає корпоративного податку на прибуток. Ці юрисдикції отримують державні доходи в інші способи — наприклад, через збори або оподаткування лише місцевої діяльності, — але фактично обіцяють іноземним інвесторам і компаніям не оподатковувати їхній прибуток.

Податкова система Естонії принципово інша. Естонія не пропонує всім безумовного режиму нульового оподаткування — натомість вона відкладає оподаткування, щоб стимулювати зростання. В Естонії корпоративний прибуток не оподатковується до моменту його розподілу у формі дивідендів або певних інших виплат. Інакше кажучи, естонська компанія, яка реінвестує свій прибуток, у цей момент сплачує 0% із реінвестованої суми. Але якщо й коли вона виплачуватиме дивіденди акціонерам, виникне податкове зобов’язання за ставкою 22%. За міжнародними стандартами це повноцінна податкова ставка, співставна або навіть вища за ставки корпоративного податку в багатьох країнах. Натомість компанія у справжній податковій гавані на кшталт Кайманових або Британських Віргінських островів може розподіляти прибуток іноземному власнику й усе одно сплачувати 0% на місцевому рівні. Підхід Естонії більше нагадує відстрочення податку: зберігаючи прибуток у компанії для розвитку бізнесу, можна відкласти оподаткування. Це дуже сприятливо для бізнесу, але не є безстроковим повним звільненням прибутку від податків.

Для прикладу: якщо технологічний стартап в Естонії отримує €1 мільйон прибутку й повністю вкладає його в розроблення продукту, на той момент він не сплачує корпоративного податку з цього €1 мільйона. Це велика перевага для зростання. Однак якщо консалтингова компанія в Естонії заробляє €100 тис., а власник хоче отримати ці кошти як дивіденди, приблизно €22 тис. буде сплачено у вигляді естонського податку. У класичній офшорній гавані власник міг би сплатити €0 на місцевому рівні з такого розподілу, хоча в нього може виникнути податкове зобов’язання у своїй країні. Отже, естонська ставка податку на розподілений прибуток фактично може бути вищою за обіцяну традиційною гаванню нульову ставку: це не місце, де можна просто назавжди зберігати прибуток без оподаткування. Головна податкова «хитрість» Естонії полягає в можливості обрати час сплати податку, визначивши момент розподілу: доки ви не розподіляєте прибуток або відкладаєте його розподіл, корпоративний податок не сплачується. Це чудово підходить для законного розвитку бізнесу, але не допоможе тому, хто прагне повністю приховати прибуток від оподаткування. Докладне пояснення того, як розраховується, декларується та сплачується податок 22% (22/78), наведено в нашому посібнику про дивіденди в Естонії та розподіл прибутку.

Дотримання міжнародних норм

Останнім аспектом порівняння є ставлення міжнародної спільноти до цих юрисдикцій. Багато класичних гаваней потрапляли до різних чорних або сірих списків через відмову від співпраці в податкових питаннях. Наприклад, ЄС веде список «юрисдикцій, що не співпрацюють у податкових цілях», тобто країн, які, на його думку, застосовують шкідливі податкові практики або мають недостатній рівень прозорості. Панама, Кайманові острови, Бермудські острови та інші юрисдикції раніше потрапляли до таких списків або отримували попередження від ЄС та OECD.

Естонія як член ЄС та OECD перебуває по інший бік цих зусиль: вона допомагає встановлювати правила, а не отримує догани за їх порушення. Естонія дотримується заходів OECD із протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS), а також автоматично обмінюється податковими рішеннями й інформацією для запобігання ухиленню від сплати податків. Вона виступає за справедливе й прозоре оподаткування в ЄС. Така відповідність світовим стандартам кардинально відрізняє її від юрисдикцій, які здобули сумну славу через секретність або сприяння ухиленню від оподаткування. На міжнародних форумах ніхто не звинувачує Естонію в тому, що вона є неконтрольованою податковою гаванню; навпаки, її часто хвалять за інноваційну, але відповідальну податкову політику.

Підсумовуючи, Естонія відрізняється від класичних податкових гаваней у ключових аспектах: вона є прозорою там, де вони зберігають секретність; вимагає звичайного дотримання корпоративних норм там, де вони часто цього не роблять; і зрештою оподатковує прибуток бізнесу за стандартною ставкою, тоді як вони часто застосовують мінімальні або нульові податки.

Чи є Естонія податковою гаванню або офшорною юрисдикцією?

Розглянувши все зазначене вище, можна дати чітку відповідь: Естонія не є ані податковою гаванню, ані офшорною юрисдикцією у традиційному розумінні. Це прозора, регульована ЄС оншорна країна з висококонкурентною податковою системою. Плутанина іноді виникає через те, що Естонія пропонує низький ефективний корпоративний податок на реінвестований прибуток — потенційно 0% протягом багатьох років, — що на перший погляд нагадує політику податкової гавані. Але варто пам’ятати про визначальні ознаки податкової гавані: надзвичайно низькі або нульові податки в поєднанні із секретністю та відсутністю належного контролю. Естонія не відповідає останнім критеріям.

Підсумуймо кілька ключових положень, на підставі яких експерти доходять висновку, що Естонія не є податковою гаванню:

• Естонія оподатковує бізнес — не в момент отримання прибутку, а в момент його розподілу. Стандартний податок на розподілений прибуток (22%) є звичайною ставкою, а не «номінальною» чи нульовою. Отже, Естонія не є місцем, яке пропонує нульове оподаткування корпоративного прибутку загалом, а лише відстрочує сплату податку. У багатьох справжніх податкових гаванях ставка є нульовою або майже нульовою навіть під час розподілу, особливо для компаній з іноземними власниками. Як зазначено в одному з досліджень, Естонія має деякі привабливі риси податкових гаваней, наприклад відсутність оподаткування нерозподіленого прибутку, але не відповідає загальноприйнятому визначенню податкової гавані через високий рівень прозорості та дотримання міжнародних норм. Інакше кажучи, естонський режим визначає, коли ви сплачуєте податок, а не те, чи потрібно його сплачувати взагалі.
• Прозорість і дотримання норм: участь Естонії в міжнародній податковій співпраці є повною протилежністю поведінці податкових гаваней. Податкові гавані зазвичай покладаються на секретність, а Естонія працює прозоро. Тому Естонію не згадують у списках юрисдикцій із режимом секретності, які сприяють ухиленню від сплати податків. Дослідницькі групи, що вивчають податкові гавані та фінансову секретність, послідовно виявляють, що головними світовими осередками секретності є великі економіки та класичні офшорні центри, а не Естонія. У глобальному масштабі Естонія не є значним центром переміщення прибутку або незаконних фінансових потоків порівняно з такими юрисдикціями, як Бермудські острови, Люксембург або Кайманові острови.
• Репутація та правовий статус: Естонія є шанованим членом ЄС та OECD і в жодному офіційному статусі не визнавалася податковою гаванню. Наприклад, Естонія не входить до чорного списку ЄС юрисдикцій, що не співпрацюють, який використовується для спонукання податкових гаваней до реформ і переважно охоплює невеликі країни й території поза ЄС. Крім того, естонські посадовці відкрито відкидають назву «податкова гавань», наголошуючи, що хоча податки в країні низькі й прості, уся діяльність здійснюється прозоро та законно. Заступник генерального секретаря Міністерства фінансів Дмитрій Єгоров зазначив, що багато іноземних підприємців-ерезидентів зрештою сплачують більше податків у своїх країнах, оскільки їхні зареєстровані в Естонії компанії успішніше зростають. Інакше кажучи, естонська система може стимулювати законну ділову активність, що створює більше оподатковуваного доходу в певній країні, а не просто незаконно позбавляє інші держави податкової бази.
• Підприємці все одно мають десь сплачувати податки: міжнародним читачам важливо розуміти, що використання естонського е-резидентства та корпоративної структури не дає змоги особисто ухилятися від податків. Якщо ви проживаєте в іншій країні й отримуєте дохід від своєї естонської компанії, зазвичай ви повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб у країні проживання, якщо не перенесете податкове резидентство до країни з низькими податками. Естонія не оподатковуватиме вашу заробітну плату, якщо ви не є її податковим резидентом, але її оподатковуватиме ваша країна проживання. Як часто уточнюють команда е-резидентства та постачальники послуг: е-резидентство — це цифрова ідентичність, а не податкове резидентство. Ваша естонська компанія може заощаджувати на корпоративному податку до моменту розподілу прибутку, але ви як фізична особа не звільняєтеся від податків у власній країні. Це суперечить стереотипному уявленню про податкову гавань, де людина нібито може оселитися на острові з нульовими податками й не платити їх ніде. Естонія не є для вас персональною податковою гаванню — це інструмент для ефективного ведення бізнесу за умови дотримання податкового законодавства країни, податковим резидентом якої ви фактично є. Такий підхід відповідає світовим податковим правилам і запобігає створенню «чорної діри» для уникнення оподаткування.

Отже, Естонія пропонує прозору, засновану на правилах податкову перевагу, а не прихований шлях до уникнення податків. Найточніше її можна описати як податково ефективну, цифрово розвинену юрисдикцію, а не податкову гавань. Країні вдається підтримувати бізнес і залучати інвестиції, не вдаючись до сумнівних практик традиційних гаваней. Підприємців і компанії приваблюють в Естонії простота ведення бізнесу, стабільне середовище та продумана податкова політика, а не можливість приховувати гроші.

Висновок: Естонія не є податковою гаванню

Отже, чи є Естонія податковою гаванню? Факти свідчать, що ні, не є, принаймні за жодним загальноприйнятим визначенням. Естонії бракує ключових ознак офшорних податкових гаваней: вона не пропонує іноземним інвесторам безумовного нульового оподаткування — податок відкладається, але зрештою стягується за звичайною ставкою, — і точно не забезпечує секретності чи слабкого контролю. Натомість Естонію слід розглядати як інноваційну податкову модель у межах ЄС, яка поєднує низькі корпоративні податки на реінвестований прибуток, просту систему єдиної ставки та високорозвинене цифрове адміністрування. Ці особливості надають законні переваги підприємцям і компаніям, заохочуючи зростання та інвестиції, а не ухилення від сплати податків.

Естонія як податково сприятлива, але прозора юрисдикція

Естонія разюче відрізняється від класичних гаваней на кшталт Кайманових островів або Панами, які розбудували свої фінансові сектори на таємних рахунках і компаніях-оболонках із нульовим оподаткуванням. В Естонії не можна сховатися в тіні: кожна компанія внесена до відкритого реєстру, а інформація про транзакції може передаватися відповідно до міжнародних угод. Натомість в Естонії можна ефективно розвивати бізнес на глобальному рівні завдяки прогресивній політиці та технологічній інфраструктурі країни.

З неупередженої точки зору Естонія є податково сприятливою та конкурентоспроможною юрисдикцією: вона стабільно посідає провідні місця за конкурентоспроможністю податкової системи та простотою ведення бізнесу, але водночас діє відповідно до міжнародних норм і принципів прозорості. Підприємцям і цифровим кочівникам Естонія може здаватися податковим раєм завдяки ставці 0% на реінвестований прибуток і зручним електронним послугам. Але тих, хто прагне ухилятися від податків або приховувати активи, Естонія розчарує, адже вона дотримується правил і очікує того самого від вас.

Отже, Естонія не є податковою гаванню в проблемному значенні цього поняття. Навпаки, вона демонструє, як країна може створити сприятливу для бізнесу податкову систему, не жертвуючи прозорістю чи справедливістю. Вона пропонує найкраще з обох світів: стимули у вигляді низьких податків для розвитку економічної діяльності та надійне, законослухняне середовище. Саме завдяки цьому балансу в міжнародних податкових дискусіях Естонію часто ставлять за приклад, а не вважають вигнанцем.

Надіслати запит

Поширені запитання