a room that has a bunch of drawers in it

Фото: rc.xyz NFT gallery на Unsplash

Дебанкінг в Естонії: що суворіший контроль, то менше бачить держава

Суворіші AML-перевірки та закриття рахунків підштовхують людей в Естонії до іноземних фінтехів. Пояснюю, чому держава тоді бачить менше та що могло б це змінити.

В інтерв’ю естонській щоденній газеті Postimees (естонською мовою) у листопаді 2026 року Куба Фаст, керівник європейського банківського бізнесу Revolut, заявив, що компанія має в Естонії понад 170 000 клієнтів. Це більш ніж у чотири рази перевищує 40 000, про які вона повідомляла у 2021 році, коли її банк почав працювати тут. Revolut досяг такого результату завдяки продукту, яким людям подобається користуватися. Однак для Естонії ця цифра потребує серйозної розмови, а не лише привітань.

Я цілком підтримую боротьбу з відмиванням коштів, і саме тому мене непокоїть одне питання: що відбувається, коли ця боротьба починає відштовхувати саме тих людей і компанії, яких вона покликана захищати?

Чому навіть законослухняні клієнти залишають естонські банки

Для законослухняного підприємця з іноземними партнерами відкрити рахунок у литовському чи британському фінтехі часто простіше, ніж пояснювати естонському банку призначення кожного переказу. Існує також дебанкінг, або de-risking, коли банк закриває рахунок чи відмовляється його відкривати. За даними Eesti Pank, центрального банку Естонії, банки в Естонії закрили платіжні рахунки 64 928 клієнтів у 2024 році. З них 14 884 були компаніями, і майже всі вони були зареєстровані в Естонії, тож це далеко не лише проблема іноземних клієнтів.

Деякі закриття є власним вибором клієнта, але банки також регулярно посилаються на свій ризик-апетит або недостатній зв’язок з Естонією, тобто на те, що власники й більша частина бізнесу перебувають за кордоном. Справедливо зазначити, що невеликий клієнт з іноземними зв’язками часто й так є нерентабельним для банку, проте кожен додатковий раунд AML-перевірок робить такого клієнта ще менш привабливим.

Серед тих, хто йде, є не лише клієнти, яких банки вважають високоризиковими. Revolut стверджує, що майже половина його нових клієнтів — це щойно засновані компанії, і якщо ситуація в Естонії подібна, багато засновників узагалі не починають з естонського банку. Звичайні люди в Естонії також дедалі частіше тримають зарплату й здійснюють щоденні платежі в застосунку, де все робиться кількома дотиками, приваблені зручністю, нижчими комісіями та меншою кількістю запитань.

Коли клієнт уже перейшов, звичка бере гору. Якщо зарплата, підписки та рахунки проходять через іноземний рахунок, повернути такого клієнта дуже складно. Іпотека все ще прив’язує багатьох людей до естонських банків, але навіть цей якір може не втримати назавжди: Revolut уже видає житлові кредити в Литві і планує поступово додавати інші країни.

Парадокс контролю

З погляду єдиного ринку EU це звичайна конкуренція. Кошти залишаються в Європі, а Revolut обслуговує естонських клієнтів через свій банк у Литві, який перебуває під наглядом European Central Bank. ECB далеко не поблажливий: у 2025 році, за повідомленнями преси, він тимчасово обмежив Revolut у запуску нових продуктів у European Economic Area.

З погляду естонської держави картина інша. Парадокс контролю полягає в тому, що чим більш нав’язливим стає контроль удома, тим більша частка коштів переміщується туди, де естонські органи можуть бачити їх лише через іншу країну й значно повільніше. Податково-митний департамент, поліція та підрозділ фінансової розвідки не можуть просто наказати литовському банку надати виписку або заморозити рахунок; вони мають діяти через іноземних колег. Тут важлива швидкість: керівник підрозділу фінансової розвідки Естонії описував викрадені кошти, які були відправлені за кордон і вже наступного дня розподілені між рахунками в 14 кредитних установах. Можливість так швидко відстежувати кошти є складовою безпеки держави, а не лише питанням оподаткування.

Щось подібне відбувається з доступом держави до банківських рахунків. У жовтні 2026 року парламент Естонії ухвалив поправки, що визначають, як Податково-митний департамент і підрозділ фінансової розвідки можуть запитувати виписки за рахунками. Я не проти такого доступу в принципі, оскільки слідчим потрібні виписки. Проте такі новини змушують людей турбуватися про приватність, і дехто переміщує свої повсякденні кошти за кордон, навіть коли їм нічого приховувати. Що більше людей так робить, то менше залишається для перевірки.

Інструменти в межах усього EU також не закриють цю прогалину у видимості. Національні реєстри банківських рахунків мають бути з’єднані по всьому EU до липня 2029 року, але вони показують, де особа має рахунок, а не те, що на ньому відбувається.

Що могло б змінити напрям

Регулятори також бачать проблему. У 2023 році European Banking Authority видало настанови проти необґрунтованого de-risking. Ближче до дому, спільне дослідження підрозділів фінансової розвідки Естонії, Латвії та Литви називає одним із чинників, що спрямовують ризик до менш регульованих секторів, масове закриття банками рахунків без оцінки кожного клієнта. Навіть коли клієнти зрештою потрапляють до добре наглядового банку за кордоном, результат для естонської держави той самий: вона бачить менше.

На мою думку, відповідь полягає не в тому, щоб перевіряти менше, а в тому, щоб перевіряти розумніше. Ризик-орієнтований підхід має працювати на практиці, тому невелика експортна компанія з прозорою структурою не повинна долати ті самі перешкоди, що й компанія, походження коштів якої неможливо пояснити. Великих іноземних гравців також можна було б заохочувати обслуговувати місцевих клієнтів через місцеві філії, які підпорядковують рахунки місцевим правилам. Revolut уже робить це в Ірландії, де його клієнти мають ірландські IBAN. А держава могла б вимірювати свій успіх часткою платіжних потоків, які вона фактично може бачити, а не кількістю проведених перевірок.

Якщо нічого не зміниться, протягом п’яти—десяти років ризик переміщення коштів і клієнтів за кордон може переважити ризик відмивання коштів, про який ми звикли говорити. Тоді значна частина зусиль буде спрямована на подолання побічних наслідків правил із добрими намірами. Добра новина полягає в тому, що для цього не потрібні нові установи, лише інший критерій успіху.

Цей посібник підготувала команда Eesti Firma, зокрема Співзасновник і директор із правових питань Ілля Нікіфоров. Він призначений виключно для ознайомлення. Жоден із наведених матеріалів не є юридичною, податковою чи інвестиційною консультацією. Ми доклали всіх зусиль, щоб інформація була точною на момент публікації, однак закони й нормативні акти можуть змінюватися. Для персональної юридичної допомоги зверніться безпосередньо до Eesti Firma.