Що таке криптоактив?

Кожне європейське правило щодо блокчейну й цифрових фінансів починається з одного питання: що вважається криптоактивом? Відповідь визначає, який звід правил застосовується до токена, хто за ним наглядає та чого може очікувати власник. Регламент про ринки криптоактивів, який зазвичай скорочують до MiCA, дає відповідь одним реченням у статті з визначеннями.

У цьому посібнику це речення пояснено простою мовою: кожен елемент юридичного критерію, те, що визначення навмисно виключає, визнані регламентом групи токенів і терміни — цифровий актив, віртуальний актив, токен, криптовалюта — якими часто називають майже те саме.

Юридичне значення криптоактиву за MiCA

Стаття 3(1)(5) Регламенту про ринки криптоактивів визначає криптоактив як цифрове представлення вартості або права, яке можна передавати та зберігати в електронній формі з використанням технології розподіленого реєстру або подібної технології. Попри лаконічність, це речення встановлює юридичне значення терміна та весь обсяг режиму.

Цифрове представлення вартості або права

Ця перша умова охоплює дві різні речі. Одиниця може представляти вартість — те, за що люди готові платити або обмінювати на гроші. Або вона може представляти право — доступ до послуги, частку винагороди, голосування щодо управління проєктом. Достатньо будь-якого з них. Важливе й слово представлення: токен є посиланням на щось, а не самою річчю, і запис у реєстрі може бути відокремлений від права вимоги, що за ним стоїть.

Можливість передавання та зберігання в електронній формі

Криптоактив має бути здатний переходити з рук у руки та утримуватися. На практиці токен можна надіслати з одного гаманця до іншого через мережу й зберігати там — без банку, сховища чи паперового сертифіката будь-де в ланцюгу.

Використання технології розподіленого реєстру або подібної технології

Технологія розподіленого реєстру (DLT) означає запис, який паралельно ведеться на багатьох незалежних комп’ютерах і синхронізується за узгодженою процедурою, а не одним адміністратором. Блокчейн — найвідоміша форма DLT. Завершальна фраза або подібна технологія навмисна: вона зберігає технологічну нейтральність визначення, щоб конструкція реєстру, яку ще ніхто не винайшов, не уникнула правил. Наслідок працює й у зворотний бік. Баланс у внутрішній системі банку, бали програми лояльності та валютний баланс у грі є цифровими й у певному сенсі передаваними, проте всі вони обліковуються в записах під контролем одного оператора, тож жоден із них не є криптоактивом.

Що не є криптоактивом

Регламент створено для охоплення активів, яких не регулювало попереднє фінансове законодавство. Якщо інструмент уже регулюється, до нього й надалі застосовується попередній звід правил, а режим криптоактивів відступає. Загортання звичного продукту в токен нічого не змінює: вирішальне значення має зміст, а не упаковка.

Види криптоактивів: три групи

Усе, що проходить тест із трьох частин, є криптоактивом. Потім регламент розподіляє такі активи за тим, що вони обіцяють щодо власної вартості: токен, забезпечений кошиком валют або товарів, токен, прив’язаний до однієї валюти, і все інше — група, до якої належать Bitcoin, Ether та більшість відомих прикладів на ринку.

У юридичному тексті помітно відсутнє одне слово: стейблкоїн. Регламент його уникає, бо воно описує намір, а не структуру. Те, що ринок називає стейблкоїном, належить до однієї з перших двох груп залежно від того, на що посилається токен для стабільності.

Криптоактив, цифровий актив і віртуальний актив: термінологія

Новачків часто бентежить кількість слів для того, що видається одним і тим самим. Більшість відмінностей є інституційними — різні органи обрали різні назви, — а не концептуальними. Різниться й написання: регламент використовує дефіс, а ринок зазвичай пише crypto asset без дефіса, і це не має значення.

• Цифровий актив — найширший термін і найпоширеніший у Північній Америці. Кожен криптоактив є цифровим активом, але не навпаки: фотографія або рядок бази даних — це цифровий актив і не більше того.
• Віртуальний актив — термінологія Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, органу, що встановлює глобальні стандарти протидії відмиванню коштів. Він охоплює цифрові представлення вартості, якими можна торгувати або передавати та використовувати для платежів чи інвестицій, і виключає цифрові форми національної валюти та інструменти, уже охоплені іншими правилами. Перетин значний; фраза або подібна технологія робить європейську версію дещо ширшою.
• Криптотокен, цифровий токен або монета — повсякденне скорочення для окремої одиниці, особливо випущеної на чужому блокчейні, а не на власному. Регламент використовує токен у назвах власних категорій, тож ці слова вживають як взаємозамінні.
• Криптовалюта — розмовна підгрупа одиниць, які люди фактично використовують як гроші. Європейська нормотворчість уникає цього слова: більшість криптоактивів не призначені для функціонування як валюта, і жоден не є законним платіжним засобом.

Отже, віртуальний актив — це криптоактив крізь призму протидії відмиванню коштів, а криптовалюта — один із кількох варіантів використання. У документі з комплаєнсу термін зазвичай вказує на те, хто написав правила, а не на вид активу.

Чому визначення важливе на практиці

До появи спільного визначення один і той самий токен міг бути регульованим інструментом по один бік кордону та нерегульованою дивиною по інший. Емітенти здогадувалися, платформи проводили новий аналіз для кожної країни, а власники не могли зрозуміти, який захист мають. Одне визначення усуває цю невизначеність: актив, класифікований в одній державі-члені, має той самий статус у всьому Союзі.

Визначення також сформульовано навколо функції, а не технології, тож результат залежить від того, що представляє токен, як він переміщується та на що посилається для визначення вартості. Власний маркетинг проєкту не має ваги. Варто виробити звичку спершу з’ясувати, що робить токен, а вже потім приймати його назву.

Поширені запитання