Податок на прибуток підприємств: Естонія та найбільші економіки Європи

Більшість засновників, які розглядають Естонію, походять із країн, де корпоративний податок працює так: компанія закриває рік, визначає свій прибуток і сплачує з нього відсоток. Не має значення, чи виводять щось власники. В Естонії це працює інакше, і саме ця відмінність пояснює майже всі твердження про «0% корпоративного податку», включно з перебільшеними.

У цьому порівнянні корпоративного оподаткування Естонію зіставлено з п’ятьма найбільшими економіками Західної Європи: Великою Британією, Німеччиною, Францією, Іспанією та Італією. Воно написане для засновників без податкової підготовки: таблиця ставок, практичний приклад і кілька рядків про кожну країну.

Два способи оподаткування прибутку компанії

У Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії та Італії податок на прибуток підприємств є щорічним податком на прибуток. Компанія подає декларацію після завершення року, сплачує податок, зазвичай частинами протягом року, а залишок належить бізнесу. Коли учасники виводять ці кошти як дивіденди, вони вдруге сплачують із них особистий податок. Отже, є два рівні: один у компанії, інший — у учасника.

В Естонії діє один рівень, що виникає в інший момент. Естонська компанія не сплачує податок на прибуток підприємств із прибутку, який залишає. Податок виникає під час розподілу прибутку: 22/78 від чистої суми, що дорівнює 22% від валових дивідендів, і учасник не сплачує з них додатковий естонський податок. Щорічної декларації з корпоративного податку та авансових платежів немає. Механізм пояснено в нашому посібнику про податок на прибуток підприємств в Естонії; тут важливе порівняння.

Ставки корпоративного податку в Європі: шість країн одним поглядом

Виділяються дві речі. Естонські 22% — не найнижча ставка в таблиці: ставка Великої Британії для малого прибутку та ставки для малих компаній у Франції й Іспанії нижчі. Але в кожній іншій країні є другий показник у стовпці дивідендів, і саме тут виникає різниця. Естонські дивіденди загалом коштують 22%. Німецькі — близько 30% на рівні компанії, а потім ще 26% у руках учасника.

Джерела: ставки корпоративного податку HMRC та податок на дивіденди, податкові огляди PwC для Німеччини, Іспанії та Італії, Bpifrance щодо французьких ставок та Податково-митний департамент Естонії.

Що приховує номінальна ставка: по країнах

Велика Британія

19% застосовується лише до прибутку до £50,000. Між £50,000 і £250,000 ставка поступово підвищується до 25%, тому компанія з прибутком £100,000 сплачує близько 22.75%. Потім дивіденди оподатковуються за ставкою 10.75%, 35.75% або 39.35%, залежно від діапазону доходу власника. Наше порівняння Естонії та Великої Британії для засновників-нерезидентів охоплює решту картини.

Німеччина

Німеччина стягує два податки з того самого прибутку. Корпоративний податок становить 15% плюс 5.5% солідарної надбавки, разом 15.825%; додатково стягується торговий податок, який установлює кожен муніципалітет і який становить приблизно від 7% до понад 20%. У більшості міст разом вони дорівнюють близько 30%. Німеччина законодавчо запровадила поступове зниження корпоративного податку до 10%, але торговий податок зберігається, тож сукупна ставка все одно буде близько 25%. Наш посібник про естонську компанію для резидентів Німеччини показує, як оподатковуються естонські дивіденди німецького власника.

Франція

Стандартна ставка становить 25%, а малі та середні компанії сплачують 15% на перші €42,500 прибутку. Дивіденди оподатковуються за фіксованим податком (prélèvement forfaitaire unique): 12.8% податку на дохід плюс 18.6% соціальних внесків, разом 31.4%.

Іспанія

25% — загальна ставка. Компанія з оборотом до €1 million сплачує 19% на перші €50,000 прибутку та 21% на решту. Нова компанія сплачує 15% у перші два прибуткові роки. Дивіденди оподатковуються за шкалою заощаджень: від 19% на перші €6,000 до 30% понад €300,000. Наш посібник про естонську компанію для резидентів Іспанії розглядає розрахунки іспанського власника.

Італія

Італія стягує IRES за ставкою 24% і регіональний податок IRAP за стандартною ставкою 3.9%, що розраховується з ширшої бази, ніж прибуток. Разом це приблизно 28%. Дивіденди, виплачені фізичній особі, оподатковуються за фіксованою ставкою 26%, тому Італія та Німеччина мають найвище сукупне податкове навантаження серед п’яти країн.

€100,000 прибутку: залишити в компанії чи виплатити

Приклад передбачає малу компанію та власника, який проживає в тій самій країні й не має інших доходів. Рядок Великої Британії наведено у фунтах. У Франції та Іспанії застосовано ставки для малих компаній, у Німеччині — середній торговий податок 14%, в Італії — стандартну ставку IRAP на весь прибуток, а у Великій Британії — особисті пільги та пільги на дивіденди. Цифри округлені; Ваші залежать від регіону, розміру компанії та інших доходів.

У першому стовпці різниця найбільша. Компанія, що реінвестує, у п’яти класичних системах сплачує €20,000–30,000 на рік, а в Естонії — нічого, доки прибуток залишається в бізнесі. У другому стовпці Естонія все ще найдешевша, але різниця зменшується приблизно до €14,000–26,000.

Коли естонська модель допомагає, а коли ні

Модель винагороджує власників, які залишають прибуток у компанії для зростання, грошового резерву або просто до моменту, коли він їм знадобиться. Два питання визначають, чи працюватиме вона для Вас: де Ви сплачуєте податок із дивідендів і де управляється компанія.

Перше — Ваш власний податок у країні проживання. Якщо Ви проживаєте в одній із п’яти країн і володієте естонською компанією, естонські 22% — це податок компанії, а не податок, утриманий із Вас. Отже, Ваша країна проживання повністю оподатковує дивіденди та не надає заліку цього податку. Наступна таблиця показує, що це означає для тих самих €100,000, виплачених повністю.

Отже, для власника, який щороку виплачує все, естонська компанія заощаджує приблизно €4,000–6,000 на рік у Німеччині та Італії, лише кілька сотень фунтів у Великій Британії, а у Франції та Іспанії коштує приблизно на €1,000–1,500 більше. Реальна економія — у нерозподіленому прибутку: кожного року, коли прибуток залишається в компанії, Естонія не стягує нічого, а місцева система стягує свої €20,000–30,000. Наш посібник про дивіденди в Естонії пояснює порядок виплати.

Друге — де компанія фактично управляється. Якщо кожне рішення ухвалюється в Мадриді чи Мюнхені, іспанський або німецький податковий орган може вважати компанію резидентом там або встановити постійне представництво. Тоді він щороку оподатковуватиме прибуток за власними правилами. e-Residency цього не змінює. Більшість із п’яти країн також мають правила щодо контрольованих іноземних компаній, які можуть оподатковувати нерозподілений прибуток у країні проживання, коли компанія переважно отримує пасивний дохід, наприклад відсотки або роялті. Ми пояснюємо перевірку та як її пройти в нашій статті про управління естонською компанією під час проживання за кордоном.

Реєстрація компанії в Естонії з Eesti Firma

Якщо це порівняння схиляє Вас до Естонії, ми супроводжуємо реєстрацію компанії в Естонії від першої консультації до внесення запису до Комерційного реєстру Естонії (Äriregister). Потім наші бухгалтери ведуть щомісячну звітність, щоб відстрочення працювало, як описано. Повідомте нам, де Ви проживаєте та яку частину прибутку плануєте виводити, і ми покажемо, якими будуть естонські розрахунки для Вас.

Надіслати запит